Незважаючи на численні переваги Єдиного патентного суду (UPC) і системи єдиного патенту, зацікавлені сторони висувають кілька проблем і критики.
4.1. Складність і вартість судового процесу:
Централізована система UPC, хоч і ефективна, може призвести до вищих судових витрат порівняно з національними судами, особливо у справах, пов’язаних зі складними правовими аргументами та кількома сторонами.
Вимога до відповідачів щодо надання гарантії для компенсації судових витрат також може скласти значний фінансовий тягар для сторін судового процесу.
Підприємства стурбовані можливістю збільшення судових витрат через потребу в представництві в різних юрисдикціях, що може бути особливо складним для малих і середніх підприємств (МСП).
4.2. Ризик загальноєвропейських судових заборон:
UPC має повноваження видавати загальноєвропейські судові заборони, що може бути палкою з двома кінцями. Незважаючи на те, що це забезпечує потужні можливості правозастосування, це також означає, що одне несприятливе рішення може мати широкий вплив у багатьох країнах.
Це підвищує ставки для відповідачів, які можуть зіткнутися зі значними перебоями в бізнесі, якщо проти них буде видано заборону.
4.3. Втрата національної юрисдикції та юридичної різноманітності:
Критики стверджують, що UPC підриває національний суверенітет шляхом централізації патентних процесів в одному суді. Цей відхід від національних судів може призвести до розмивання місцевих правових традицій і практики, які склалися з часом.
Крім того, деякі зацікавлені сторони занепокоєні можливістю пошуку форуму, коли сторони можуть обрати юрисдикцію, яка сприймається як більш сприятлива для їхніх справ.
4.4. Проблеми з відмовою:
Протягом семирічного перехідного періоду (який може бути продовжений до 14 років) власники патентів можуть відмовитися від юрисдикції UPC щодо своїх існуючих європейських патентів. Однак цей процес складний і вимагає стратегічних рішень.
Після завершення періоду відмови всі патенти, на які не було подано відмову, автоматично потраплять під юрисдикцію UPC, що потенційно ускладнить стратегію судового розгляду для компаній, які звикли мати справу з національними судами.
4.5. Вплив на патентні стратегії:
Запровадження UPC та системи єдиного патенту вимагає переоцінки стратегій патентування.
Компанії тепер повинні розглянути питання про те, чи слід використовувати унітарні патенти, які пропонують ширший захист, але також і більші ризики у разі визнання недійсними, чи дотримуватися традиційних європейських патентів і національних патентів, щоб зберегти певний рівень різноманітності юрисдикції та пом’якшення ризиків.
4.6. Питання готовності та впровадження:
Оперативна готовність UPC була поставлена під сумнів, особливо в контексті створення нових місць у центральному дивізіоні, таких як нещодавно виділений Мілану.
Забезпечення того, щоб суд був повністю функціональним і здатним ефективно розглядати складні справи, є серйозною проблемою. Затримки та матеріально-технічні проблеми можуть підірвати ефективність системи на ранніх стадіях.
Хоча UPC і система єдиного патенту спрямовані на спрощення патентних судових процесів і посилення правової визначеності в Європі, ці виклики підкреслюють складність і потенційні ризики, пов’язані з цією значною трансформацією Європейський патентний ландшафт.
У міру розвитку системи буде вкрай важливо вирішити ці проблеми, щоб забезпечити її успіх і визнання серед різноманітних зацікавлених сторін у спільноті інтелектуальної власності.
