Глобальний характер біотехнології вимагає розуміння міжнародного патентного права. У різних країнах існують різні стандарти та практики щодо того, що є патентоздатним об’єктом, що може ускладнити захист біотехнологічних винаходів у всьому світі.
5.1. Бюро патентів і торгових марок США
Рекомендації Бюро патентів і товарних знаків США (USPTO) щодо патентів на біотехнології гарантують, що винаходи відповідають критеріям новизни, неочевидності та корисності.
Вони окреслюють, що є патентоздатним об’єктом, наголошуючи на тому, що речовини, що зустрічаються в природі, повинні демонструвати помітно інші характеристики, щоб бути патентоспроможними.
Для демонстрації володіння та тиражування винаходу потрібні докладні письмові описи та дозволи. Керівні принципи також стосуються коригування терміну дії патенту через регулятивні затримки та відображають етичні міркування, на які вплинули значні справи у Верховному суді.
5.2. Європейський Союз
Європейське патентне відомство (ЄПВ) має власні рекомендації щодо патентів на біотехнології. ЄПВ зазвичай дозволяє патентувати біотехнологічні винаходи, включаючи генетичний матеріал і мікроорганізми, за умови, що вони відповідають критеріям новизни, неочевидності та промислової придатності.
Проте є винятки, зокрема, що стосуються етичних міркувань, таких як заборона патентів на процеси клонування людини.
5.3. Японія
Японія має надійну структуру для біотехнологічних патентів, подібну до США та Європи. Патентне відомство Японії (JPO) дозволяє патентувати генетичний матеріал, мікроорганізми та біотехнологічні процеси, зосереджуючись на практичній застосовності та промисловій корисності.
5.4. Країни що розвиваються
У багатьох країнах, що розвиваються, патентні системи все ще розвиваються, і часто існує напруга між захистом місцевих інтересів і дотриманням міжнародних патентних угод, таких як Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (TRIPS). Збалансування інноваційних стимулів із потребами громадського здоров’я є серйозною проблемою.
